Арешт і продаж дозволяють реквізувати і продати активи боржника з метою відшкодування одному або декільком кредиторам.
Можливий арешт і примусовий продаж товарів: коли один або кілька кредиторів мають ліквідну заборгованість (т. Е. Оцінювану в грошах) і підлягає виплаті, і що боржник не сплатив свій борг у визначений термін. В першу чергу, для погашення боргу враховується наявність грошових коштів на банківський рахунок. Але якщо даний спосіб повернення неможливий, наприклад через недостатню суму на рахунку або через його відсутність, може бути здійснено продаж особистого майна, належного боржнику.
Товари арештуються судовим виконавцем і потім стають предметом продажу, в даному випадку публічних аукціонів, про які докладніше можна дізнатися на сайті https://megasale.com.ua/systemu-elektronnyh-torgiv-areshtovanym-majnom-pidklyuchat-do-prozoro/.
Арешт і продаж майна можуть бути здійснені тільки представниками виконавчої служби. Товари, які можуть стати предметом вилучення для продажу, — це матеріальні рухомі товари (меблі, книги, транспортні засоби, включаючи автомобілі, скутери і так далі), що належать боржникові, за винятком товарів, звільнених від вилучення. Однак, якщо товари зберігаються в будинку третьої особи, арешт і продаж повинні бути санкціоновані шляхом подачі заяви судді.
Інвентаризація товарів
Якщо боржник не виплатить борг у встановлений термін, судовий виконавець може приступити до накладання арешту.
Якщо боржник присутній під час втручання судового виконавця, останній усно повторює вимогу про виплату боргу.
Боржник повинен повідомити судовому приставу про активи, які вже піддавалися арешту. Під час відвідування судовий пристав може при необхідності сфотографувати вилучені предмети.
Після закінчення візиту судовий виконавець видає боржнику акт про стягнення. Якщо боржник відсутній під час накладення арешту, копія акту про арешт направляється йому судовим приставом-виконавцем.
Боржник зберігає право користування заарештованими товарами до їх продажу (за винятком випадків, коли деякі товари заарештовані). Однак вони не можуть бути вільно продані боржником або переміщені під загрозою штрафних санкцій. Якщо законна причина робить їх переміщення за необхідне, кредитора заздалегідь інформують. Йому вказується місце, де вони будуть розміщені.